Schneider Electric LC1D25: схема підключення контактора

LC1D25 — один з найпопулярніших контакторів Schneider Electric серії TeSys D. Розрахований на струм 25А, тому ставлять його переважно на двигуни потужністю до 11 кВт (при 400В) або для комутації освітлення, насосних станцій, вентиляції. Ціна демократична, деталь надійна, тому і зустрічається майже на кожному другому щиті з асинхронним двигуном.

Розберемось, як його підключити правильно, бо саме тут новачки роблять найбільше помилок — плутають силові контакти з допоміжними, забувають про блокування, неправильно рахують котушку керування.

Що є на корпусі LC1D25

Контактор має дві групи контактів:

силові (головні) — три пари, позначені 1-2, 3-4, 5-6. Через них іде основне навантаження;
допоміжні контакти — зазвичай один нормально замкнутий (НЗ) і один нормально розімкнутий (НВ), позначаються цифрами 13-14 (НВ) або 21-22 (НЗ).

Знизу або збоку розташовані клеми котушки — А1 і А2. Саме сюди подається напруга керування, яка “втягує” сердечник і замикає силові контакти.

Важливий нюанс: LC1D25 випускається під різну напругу котушки — 24В, 110В, 230В, 400В змінного струму, а також є версії під постійний струм. Перед підключенням обов’язково гляньте на шильдик збоку корпусу — там написано, яка саме котушка стоїть. Переплутати легко, а наслідки неприємні: або контактор просто не спрацює, або згорить котушка від завищеної напруги.

Силова схема підключення

Силова частина підключається просто. Три фази заходять на верхні клеми — L1, L2, L3 (позначені як 1, 3, 5), а з нижніх клем (2, 4, 6) виходять уже на навантаження — двигун, насос, групу освітлення.

Типова послідовність для підключення асинхронного двигуна:

Автоматичний вимикач (захист від КЗ і перевантаження по лінії).
Контактор LC1D25 (комутація).
Теплове реле (захист двигуна від перегріву при перевантаженні).
Сам двигун.

Тобто фазні провідники йдуть через автомат на верхні клеми контактора, з нижніх клем — на вхід теплового реле, а вже з реле — безпосередньо на клемник двигуна.

Якщо контактор комутує не двигун, а, скажімо, групу освітлення чи нагрівальні елементи, теплове реле можна не ставити — там немає пускового струму, який потребує окремого захисту.

Схема керування котушкою

Ось тут і починається найцікавіше, бо саме схема керування визначає, як буде працювати вся система.

Найпростіший варіант — через вимикач. А1 з’єднується з фазою через звичайний вимикач або кнопку з фіксацією, А2 йде на нуль (якщо котушка на 230В). Клацнули вимикач — контактор спрацював, розімкнули — відпустив. Використовується рідко, хіба що для примітивних систем без самоутримання.

Схема з кнопками “Пуск/Стоп” і самоутриманням — це вже класика, яку застосовують у 90% випадків. Логіка проста:

Фаза йде через нормально замкнуту кнопку “Стоп”, далі через нормально розімкнуту кнопку “Пуск”, і потрапляє на клему А1 котушки. Паралельно кнопці “Пуск” підключається допоміжний контакт контактора (13-14, той що НВ). Коли натискаємо “Пуск” — котушка отримує живлення, контактор втягується, і одночасно замикається допоміжний контакт 13-14. Тепер навіть якщо відпустити кнопку “Пуск”, ланцюг живлення котушки не розривається — струм іде через щойно замкнутий допоміжний контакт. Це і називається самоутриманням.

Щоб зупинити двигун, натискаємо “Стоп” — розриваємо весь ланцюг живлення котушки, контактор відпадає, допоміжний контакт розмикається разом з силовими.

Схема виглядає так (описово, бо на письмі схему складно намалювати словами):

Фаза → Стоп (НЗ) → Пуск (НВ) паралельно з контактом 13-14 → А1 котушки → А2 → Нуль.

Для чого потрібне теплове реле в цій схемі

Теплове реле типу LRD ставиться одразу за силовими контактами контактора. Його завдання — розірвати ланцюг керування (не силовий!) при перевантаженні двигуна по струму. Реле має свій нормально замкнутий контакт (позначається 95-96), який вбудовується в ланцюг керування послідовно з кнопкою “Стоп”.

Тобто повна схема ланцюга керування виглядає так: фаза → кнопка Стоп → контакт теплового реле 95-96 → кнопка Пуск (плюс паралельно допоміжний контакт контактора) → котушка А1-А2.

Якщо двигун перевантажується, теплове реле нагрівається, спрацьовує механізм, розмикається контакт 95-96 — і контактор відпадає незалежно від того, натиснута кнопка “Пуск” чи ні. Це базовий захист від перегріву обмоток двигуна.

Реверсивна схема (два контактори)

Якщо потрібен реверс двигуна (наприклад, для воріт, конвеєра чи насоса зі зворотним ходом), ставлять два LC1D25 — один для прямого обертання, другий для зворотного. У цьому випадку обов’язково передбачають механічне і електричне блокування, щоб два контактори ніколи не могли ввімкнутися одночасно — інакше буде міжфазне коротке замикання.

Електричне блокування реалізується просто: нормально замкнутий допоміжний контакт першого контактора вмикають у ланцюг котушки другого, і навпаки. Тобто поки працює “прямий” контактор, його НЗ-контакт розімкнутий і не дає спрацювати “зворотному”, навіть якщо хтось випадково натисне обидві кнопки одночасно.

Механічне блокування — це спеціальна планка-адаптер (Schneider випускає під LC1D25 окремі механічні блокувальники), яка фізично не дає втягнутися другому контактору, поки перший у робочому стані.

Типові помилки при підключенні

За практикою обслуговування щитів найчастіше трапляється таке:

Переплутана напруга котушки — ставлять 230В там, де стоїть 24В-версія (буває на промислових лініях з понижувальними трансформаторами керування). Результат — миттєвий вихід з ладу.
Забувають підключити тепловий контакт реле в ланцюг керування, залишаючи тільки силову частину. Двигун працює, але без захисту від перевантаження.
Плутають допоміжні контакти — замість НВ (13-14) використовують НЗ (21-22) для самоутримання, через що схема просто не тримає стан після відпускання кнопки.
Не звертають увагу на переріз проводів для котушки керування — там струм невеликий, тому часто тягнуть тонкий провід через весь щит, а потім дивуються втратам напруги і нестабільною роботою контактора на дальніх відстанях.

Кілька практичних порад

Перед монтажем завжди перевіряйте котушку тестером на опір — швидко, і одразу видно, чи жива вона. Робочий опір котушки на 230В зазвичай в межах кількох сотень Ом, залежно від моделі.

Якщо контактор гуде під час роботи (характерний “дзижчання”), найчастіше причина в заниженій напрузі живлення котушки або пошкодженому короткозамкненому витку на осерді — тоді якір не притягується щільно.

Для монтажу на DIN-рейку LC1D25 має стандартне кріплення, знімається клацанням фіксатора знизу — зручно для заміни без розбирання всього щита.

І ще один момент: якщо плануєте автоматизувати керування через реле напруги чи ПЛК, котушку контактора підключайте через проміжне реле, а не напряму — так продовжите ресурс контактів керуючого пристрою.

Схема підключення LC1D25 насправді нескладна, коли розберешся з логікою самоутримання і призначенням допоміжних контактів. Головне — не плутати клеми котушки з силовими, звіряти напругу керування перед монтажем і не забувати про теплове реле там, де є двигун. Тоді контактор відпрацює довго і без сюрпризів.