Schneider Electric LC1E40: схема підключення контактора

LC1E40 — це контактор серії TeSys E від Schneider Electric, розрахований на комутацію струму до 40А в режимі AC-3. Використовують його переважно для запуску асинхронних двигунів, підключення потужних навантажень типу насосів, компресорів, вентиляційних установок. Штука надійна, перевірена роками, тому й досі трапляється на об’єктах поруч із новішими моделями лінійки TeSys D чи навіть F.

Розберемось, як його підключити правильно — з силовою частиною, котушкою керування і типовою схемою пуск/стоп.

Що є в комплекті контактора LC1E40

Конструктивно це три силові контакти (3-полюсний варіант) плюс допоміжні контакти — зазвичай 1NO+1NC вбудовані, і є можливість додати блок-контакти окремо, якщо потрібна складніша логіка керування.

Основні маркування клем такі:

1/L1, 3/L2, 5/L3 — вхідні силові клеми (від мережі);
2/T1, 4/T2, 6/T3 — вихідні силові клеми (на навантаження, наприклад двигун);
A1, A2 — клеми котушки керування;
13NO/14NO, 21NC/22NC — допоміжні контакти.

Важливий нюанс: котушка LC1E40 буває розрахована на різну напругу — 24V, 42V, 110V, 220-230V, іноді навіть 380-400V змінного струму. Це визначається літерою в кінці артикулу. Наприклад, LC1E40M5N — котушка 220V 50/60Hz, LC1E40Q5N — 380V. Перед покупкою чи заміною обов’язково дивіться на шильдик або артикул, бо переплутана напруга котушки — найчастіша причина того, що контактор “не тягне” або гуде і не втягується повністю.

Схема підключення силової частини

Тут все відносно просто, якщо не мудрувати. Три фази заходять на клеми 1, 3, 5 (позначені L1, L2, L3), а з клем 2, 4, 6 (T1, T2, T3) йде живлення на навантаження — найчастіше на двигун.

Перед контактором зазвичай ставлять автоматичний вимикач або запобіжники для захисту від короткого замикання. А після контактора, якщо мова про двигун, встановлюють теплове реле — наприклад LRD від тієї ж Schneider, підібране під струм двигуна. Реле монтується безпосередньо на контактор, знизу, і виходить компактний вузол: автомат → контактор → теплове реле → двигун.

Без теплового реле, до речі, ставити контактор на двигун — погана ідея. Контактор захищає від короткого замикання опосередковано (через автомат перед ним), а от від перевантаження і “залипання” однієї фази — ні. Саме для цього і потрібне теплове реле, яке розірве коло керування при перегріві.

Підключення котушки керування (A1-A2)

Котушка — це серце контактора. Подали напругу на A1-A2 — якір втягнувся, силові контакти замкнулись. Зняли напругу — пружина повертає все назад.

Найпростіша схема: один провід з фази (або з нуля, залежно від схеми) йде напряму на A1, другий — через кнопку чи автоматику на A2. Але на практиці рідко хтось живить котушку напряму без схеми самоблокування, бо тоді контактор працюватиме тільки поки утримуєш кнопку.

Схема пуск/стоп із самоблокуванням

Класична схема, яку монтажники роблять “на автоматі”, навіть не дивлячись у мануал:

Фаза заходить на кнопку “Стоп” (нормально замкнута, НЗ).
Далі з кнопки “Стоп” — на кнопку “Пуск” (нормально розімкнута, НВ).
З кнопки “Пуск” — на клему A1 котушки.
Паралельно кнопці “Пуск” підключається допоміжний контакт 13NO/14NO самого контактора — це і є самоблокування.
З A2 — на нуль або на другу фазу, залежно від напруги котушки.

Коли натискаєш “Пуск”, котушка отримує живлення, контактор втягується, і одночасно замикається допоміжний контакт 13-14, який тепер утримує коло живлення котушки навіть після того, як відпустив кнопку. Щоб зупинити — натискаєш “Стоп”, коло розривається, котушка знеструмлюється, все повертається у вихідне положення.

Ця схема настільки поширена, що її малюють практично у кожному підручнику з електромонтажу. І LC1E40 тут працює за тим самим принципом, що й будь-який інший контактор Schneider — різниця тільки в номінальному струмі та габаритах.

Підключення з тепловим реле в ланцюг захисту

Якщо додаєте теплове реле (LRD), то в коло керування котушки послідовно вмикається його розмикаючий контакт (95-96, зазвичай НЗ). Тобто ланцюг виглядає так: Стоп → Пуск → 95-96 теплового реле → A1 котушки. Якщо реле спрацює через перевантаження двигуна, контакт 95-96 розімкнеться, коло обірветься, контактор відпаде — двигун зупиниться незалежно від того, що там натискає оператор на кнопці.

Це базовий, але дуже робочий захист. На практиці саме брак теплового реле — причина того, чому згорають двигуни насосів чи компресорів у гаражах і невеликих майстернях, де економлять на “зайвих” деталях.

Реверсивна схема (вперед-назад)

Якщо потрібно керувати двигуном у двох напрямках — наприклад, для підйомника чи конвеєра — використовують два контактори LC1E40, з’єднані за реверсивною схемою. Один комутує фази в прямому порядку, другий — з переставленими двома фазами (зазвичай L1 і L3 міняють місцями на виході).

Ключовий момент тут — механічне та електричне блокування. Обидва контактори ніколи не повинні вмикатися одночасно, бо це коротке замикання між фазами. Для цього використовують або механічний блокувальний модуль (Schneider випускає спеціальні “хомути” для двох контакторів TeSys), або схемну блокировку через допоміжні НЗ-контакти — контакт 21-22 одного контактора стоїть у колі котушки іншого.

Збирати реверс без блокування — це прямий шлях до аварії. Навіть якщо здається, що “оператор же не натисне одразу дві кнопки” — на практиці натискають, помиляються, або контакти залипають. Блокування — не рекомендація, а обов’язковий елемент такої схеми.

Типові помилки при підключенні LC1E40

Найчастіше стикаються з такими проблемами:

Переплутана напруга котушки — купили LC1E40 з котушкою 24V, а подали 220V. Результат — миттєве згоряння котушки, іноді з характерним запахом паленої ізоляції.
Забули про теплове реле в колі керування, підключивши котушку напряму від мережі через кнопки без захисту.
Неправильно підключили допоміжний контакт самоблокування — переплутали NO і NC, через що контактор або взагалі не тримається у ввімкненому стані, або навпаки — не вимикається кнопкою “Стоп”.
Слабкий переріз проводу на котушку керування — хоч струм там невеликий (частки ампера), але на довгих трасах падіння напруги може призвести до того, що контактор не втягується повністю і гуде.
Не врахували фазування при реверсивній схемі — переставили не ті дві фази, або взагалі три, що не дає потрібного ефекту реверсу.

Коротко про монтаж

LC1E40 монтується на DIN-рейку 35мм, як і більшість модульного обладнання. Габарити дозволяють ставити його в стандартний щит без особливих проблем, а знизу зручно докручується теплове реле LRD відповідного типорозміру (для LC1E40 підходить серія LRD3xxx залежно від струму двигуна).

Перед підключенням завжди варто перевірити артикул контактора — там зашифровано і струм, і напругу котушки, і кількість допоміжних контактів. Помилка на цьому етапі коштує дорожче, ніж уважне читання маркування на корпусі.

Схема підключення LC1E40 не відрізняється кардинально від інших контакторів TeSys — принцип роботи однаковий у всієї серії. Головне — правильно підібрати напругу котушки, не забути про теплове захисне реле і, якщо йдеться про реверс, обов’язково передбачити блокування. Тоді контактор відпрацює свій ресурс без сюрпризів і прослужить довго навіть при щоденних циклах вмикання-вимикання.