Конденсатор виходить з ладу непомітно. Спочатку блок живлення починає працювати з перебоями, потім двигун стартера гуде замість того щоб крутитись, а лампочка на платі плавно тьмяніє замість чіткого спалаху. У 8 випадках з 10 винен саме він — конденсатор, який втратив ємність або просто пробився. Перевірити його мультиметром можна за 5 хвилин, навіть без спеціального обладнання.
Що знадобиться для перевірки
Підійде практично будь-який мультиметр — і бюджетний DT-830, і більш просунутий з функцією вимірювання ємності. Різниця тільки в точності результату.
Мінімальний набір:
- мультиметр (бажано з режимом вимірювання ємності — позначається літерою F або Cx);
- викрутка або резистор на 1 кОм для розряду конденсатора;
- ізольовані пінцети або щупи-крокодили, якщо працюєте з дрібними деталями.
Якщо у вашого приладу немає режиму ємності — не біда. Перевірити справність конденсатора можна й режимом прозвону або опору, просто інформації буде менше.
Крок перший — обов’язково розрядіть конденсатор
Ось тут люди найчастіше отримують неприємний удар струмом. Навіть невеликий конденсатор на 400В може тримати заряд годинами після відключення від мережі. Великі електролітичні конденсатори з блоків живлення чи стабілізаторів взагалі здатні “стріляти” відчутно.
Розряджають конденсатор так: беруть резистор опором приблизно 1 кОм (можна й меншого номіналу, просто розряд буде швидшим і різкішим) і замикають ним виводи деталі на 5-10 секунд. Для дрібних низьковольтних конденсаторів іноді достатньо просто замкнути виводи викруткою з ізольованою ручкою — але це грубий метод, краще все ж через резистор.
Пропускати цей етап не варто навіть якщо конденсатор вже давно лежить у ящику. Траплялось, що деталь після трьох місяців зберігання все ще тримала помітний заряд.
Візуальний огляд перед вимірюванням
Перш ніж хапатись за мультиметр, гляньте на конденсатор уважно. Здуття на верхній кришці, підтікання електроліту знизу, тріщини на корпусі — все це говорить про те, що деталь мертва і жодні виміри не потрібні. Такий конденсатор просто міняють.
Особливо це стосується електролітичних конденсаторів на материнських платах і в блоках живлення — там здуті “бочки” видно неозброєним оком, і це класична причина того, чому комп’ютер перестав вмикатись або монітор блимає при старті.
Перевірка конденсатора режимом ємності (найточніший спосіб)
Якщо мультиметр підтримує вимірювання ємності, це найкращий варіант з усіх.
Порядок дій:
- Виймаємо конденсатор зі схеми повністю. Заміри “на платі” часто дають хибний результат через паралельні елементи схеми.
- Розряджаємо, як описано вище.
- Перемикаємо мультиметр у режим вимірювання ємності (позначення F, Cx або µF).
- Підключаємо щупи до виводів — для полярних електролітичних конденсаторів дотримуємось полярності: плюс до плюса, мінус до мінуса.
- Чекаємо, поки прилад покаже стабільне значення.
Отримане число порівнюємо з номіналом, вказаним на корпусі. Допустиме відхилення зазвичай ±20% для електролітичних конденсаторів і ±5-10% для плівкових чи керамічних. Якщо мультиметр показує значення, яке в рази менше номіналу, або взагалі 0 — конденсатор втратив ємність і підлягає заміні.
Наприклад, конденсатор промаркований як 1000 мкФ, а мультиметр показує 340 мкФ. Це явний брак, навіть без здуття корпуса такий елемент вже не виконує свою функцію.
Перевірка режимом прозвону (діодний тест)
Не в кожного мультиметра є функція ємності, тому цей метод залишається найпопулярнішим у побуті.
Суть в тому, щоб перевірити, чи заряджається конденсатор взагалі, і чи не пробитий він наскрізь.
Що робимо:
- Розряджаємо конденсатор.
- Перемикаємо мультиметр у режим прозвону (значок динаміка або діода).
- Торкаємось щупами виводів конденсатора, дотримуючись полярності для електролітичних.
- Дивимось на дисплей.
Справний конденсатор поводиться так: спочатку опір низький (прилад може навіть пискнути), потім значення поступово зростає до нескінченності (на дисплеї з’являється “1” або “OL”). Це означає, що конденсатор заряджається від внутрішньої батарейки мультиметра і більше струм не пропускає.
Якщо прилад одразу і постійно показує 0 Ом (безперервний писк) — конденсатор пробитий, тобто закорочений всередині. Це часто трапляється після перепаду напруги в мережі або старіння діелектрика.
Якщо ж прилад одразу показує нескінченність і опір взагалі не змінюється — конденсатор у обриві, всередині втрачено контакт. Для мультиметрів без режиму ємності це найкращий спосіб визначити явний брак, хоча відсоток втрати ємності таким чином не дізнатись.
Перевірка режимом опору (Ω)
Схожий метод, тільки замість режиму прозвону використовується звичайний вимір опору на найбільшому діапазоні (зазвичай 2 МОм або більше).
Логіка та сама: справний конденсатор спочатку показує невеликий опір, який плавно росте до нескінченності по мірі заряджання від внутрішнього джерела мультиметра. Пробитий конденсатор тримає стабільно низький опір, обірваний — одразу висить на нескінченності.
Цей спосіб трохи менш наочний за прозвон, бо немає звукового сигналу, доводиться дивитись на цифри та їх динаміку. Але працює він на будь-якому, навіть найпростішому мультиметрі.
Особливості перевірки різних типів конденсаторів
Електролітичні конденсатори мають полярність — плюс і мінус переплутувати не можна навіть під час тестування, інакше результат буде некоректним, а деталь може ще й піти в рознос при повторному підключенні до схеми під напругою.
Плівкові та керамічні конденсатори полярності не мають, тому щупи можна прикладати в будь-якому порядку. Ємність у них зазвичай невелика — від пікофарад до кількох мікрофарад, тому дешеві мультиметри іноді просто не бачать такі малі значення і показують 0.00, хоча деталь при цьому справна.
Плівкові конденсатори у фільтрах живлення чи в ланцюгах пускових реле теж варто перевіряти саме режимом ємності, якщо є така можливість — прозвоном там мало що зрозумієш через малі номінали.
Типові помилки при перевірці
Найчастіше люди забувають розрядити конденсатор і отримують невеликий, але неприємний удар струмом — особливо на конденсаторах фільтрів у зварювальних апаратах чи блоках безперебійного живлення, там заряд тримається довго.
Друга поширена помилка — перевірка конденсатора прямо в схемі без випаювання. Паралельні резистори чи інші елементи схеми спотворюють показання, і можна помилково забракувати справну деталь або навпаки — пропустити несправну.
Третя помилка — плутанина з діапазонами на дешевих мультиметрах без автовибору. Якщо виставлений занадто малий діапазон ємності, прилад просто покаже перевантаження (1 або OL), і це можна прийняти за обрив, хоча насправді конденсатор просто більшого номіналу, ніж обраний діапазон.
Коли конденсатор точно потрібно міняти
Заміна потрібна, якщо:
- корпус здутий, тріснутий або є сліди електроліту;
- мультиметр в режимі ємності показує значення, яке відрізняється від номіналу більш ніж на 20-30%;
- прозвон показує стабільний нуль (пробій) або постійну нескінченність (обрив);
- конденсатор гріється під час роботи схеми сильніше, ніж сусідні елементи.
При заміні варто брати деталь з такою ж або трохи більшою робочою напругою і тим самим номіналом ємності. Ставити конденсатор з меншою напругою, ніж був — пряма дорога до повторного виходу з ладу, часто вже з характерним хлопком.
Перевірка конденсатора мультиметром — навичка, яка економить купу часу при ремонті побутової техніки, блоків живлення чи автомобільної електроніки. Головне — не полінуватись розрядити деталь перед вимірюванням і виймати її зі схеми для точного результату. А візуальний огляд взагалі варто робити першим ділом, бо здутий корпус видно й без жодного приладу.