Два датчики руху на одну лампу — це найпростіша задача, з якою стикаються, коли треба, щоб світло вмикалося з обох кінців коридору, або коли підʼїзна доріжка до гаража проглядається лише частково одним сенсором. Схема тут одна-єдина — паралельне підключення. Ніякого спеціального контролера чи реле для цього не потрібно, все вирішується звичайною розводкою проводів.
Чому саме паралельно, а не послідовно
Датчик руху всередині — це, по суті, електронний вимикач з нормально розімкнутим контактом. Коли він фіксує рух, контакт замикається і подає фазу на лампу. Якщо з’єднати два датчики послідовно, світло загориться лише тоді, коли обидва одночасно “побачать” рух — а це майже нереально на практиці. Тому єдиний робочий варіант — паралельне з’єднання, коли спрацювання будь-якого з двох датчиків подає живлення на світильник.
Логіка проста: кожен датчик отримує фазу окремо, і кожен окремо може подати цю фазу далі на лампу. Виходи датчиків з’єднуються між собою і йдуть одним проводом на світильник.
Що знадобиться для підключення
- два датчики руху (бажано однакової моделі — легше буде синхронізувати налаштування чутливості й часу)
- світильник або лампа з відповідним патроном
- клемники WAGO або скрутки з ізоляцією (краще WAGO — швидше і надійніше)
- кабель ВВГнг 3х1,5 для проводки між точками
- індикаторна викрутка для перевірки фази
- автоматичний вимикач на 10А в щитку для цієї лінії
Датчики руху бувають на 220В (працюють напряму від мережі) і низьковольтні 12/24В для систем з блоками живлення. У побуті переважно ставлять саме мережеві, тому далі мова про них.
Схема підключення крок за кроком
На корпусі майже кожного датчика руху є три клеми, підписані буквами:
- L — фаза, вхід
- N — нуль
- L’ (іноді позначають як OUT або LOAD) — вихід на навантаження
Порядок дій такий:
- Знеструмити лінію на щитку, перевірити відсутність напруги індикаторною викруткою.
- Фазний провід від автомата підключити на клему L першого датчика.
- З цієї ж клеми L зробити перемичку на клему L другого датчика — тобто фаза приходить на обидва датчики одночасно.
- Нульовий провід підключити на N обох датчиків так само — паралельно, через перемичку.
- Виходи L’ обох датчиків з’єднати разом у одній клемній колодці WAGO.
- Від цієї спільної точки вивести один провід на фазний контакт світильника.
- Нуль на світильник іде окремим проводом безпосередньо від щитка або від загальної нульової шини, минаючи датчики.
Заземлення, якщо світильник металевий або з металевим цоколем, підключається окремо, паралельно, до контуру заземлення — датчики руху до цього процесу відношення не мають.
Якщо намалювати це схематично: фаза розгалужується на два датчики, з датчиків знову збирається в одну точку і йде на лампу. По суті — два перемикачі, що стоять “поруч” і кожен здатний самостійно замкнути ланцюг.
Особливості при різній відстані між датчиками
Коли датчики стоять далеко один від одного — наприклад, на протилежних кінцях 15-метрового коридору чи біля двох воріт на ділянці — тягнути перемички напряму не завжди зручно. У такому випадку фазу й нуль розводять від щитка окремими лініями до кожного датчика, а виходи датчиків з’єднують уже безпосередньо біля світильника через розподільну коробку.
Це навіть зручніше з точки зору обслуговування: якщо один датчик вийде з ладу, його простіше буде відключити для заміни, не чіпаючи весь ланцюг.
Типові проблеми після підключення
Лампа блимає або мерехтить. Найчастіша причина — датчики різних моделей з різним типом виходу (одні працюють через реле, інші через симистор), і при паралельному з’єднанні виникає конфлікт. Рішення — ставити однакові моделі датчиків або хоча б однакового типу виходу.
Світло вмикається саме по собі вночі без явної причини. Це не несправність проводки, а завелика чутливість чи неправильно виставлений кут огляду. Гілки дерева, що коливаються на вітрі, кіт на подвір’ї, фари машин, що проїжджають повз — усе це датчик сприймає як рух. Треба зменшити чутливість регулятором SENS на корпусі або трохи опустити кут нахилу датчика.
Світло гасне занадто швидко або, навпаки, горить довго попри відсутність людей. Це регулюється налаштуванням TIME на датчику — часом затримки вимкнення. У більшості моделей діапазон від 5 секунд до 7-12 хвилин. Для коридору вистачає 1-2 хвилин, для складських приміщень часом ставлять і довше.
Один із датчиків взагалі не реагує. Перевірте полярність підключення L і N — переплутані місцями провід іноді призводять до того, що датчик “живе”, але не спрацьовує коректно. Також варто перевірити датчик LUX-регулятором — за замовчуванням багато моделей налаштовані спрацьовувати лише в темний час доби, і вдень перевірити роботу просто не вийде, поки не покрутити цей регулятор до мінімуму.
Які моделі підійдуть для такої схеми
Для побутового застосування добре зарекомендували себе датчики IEK ДД 024 чи ДД 010, Feron SEN15/SEN16, а також більш преміальний варіант Steinel — трохи дорожче, зате чутливість і точність кута огляду там суттєво краще налаштовуються. Якщо потрібно перекрити велику площу — наприклад, освітлення двору чи паркування — варто взяти датчики з кутом огляду 180-360 градусів і дальністю до 12 метрів.
Головне правило при виборі — брати датчики з однаковою потужністю навантаження, яку вони здатні комутувати. Для звичайної LED лампи 10-15Вт підійде будь-який побутовий датчик, а от якщо на лінії стоїть кілька світильників сумарною потужністю понад 500-800Вт, варто перевірити паспортні характеристики датчика — у дешевих моделей ліміт буває всього 300-400Вт, і тоді контакти просто підгорять з часом.
Чи потрібне додаткове реле
Якщо сумарна потужність навантаження перевищує можливості вбудованого реле датчика, або якщо хочеться підключити не лампу, а щось потужніше — краще ставити проміжне реле чи контактор. У такому разі датчики руху комутують не саме навантаження, а котушку контактора, а вже контактор своїми силовими контактами вмикає світло. Це знімає навантаження з “слабких” виходів датчиків і продовжує їм життя.
Для звичайного світильника в коридорі квартири чи приватного будинку такий контактор зазвичай не потрібен — вистачає прямого підключення.
Підключення двох датчиків руху до одного світильника — задача на 20-30 хвилин навіть для людини без глибоких знань електрики, головне дотримуватись паралельної схеми і не плутати фазу з нулем. Якщо виникають сумніви щодо стану проводки в будинку чи потужності лінії — краще проконсультуватись з електриком заздалегідь, ніж переробляти вже готову схему.