Самопідхоплення (або самоблокування) контактора — це схема, коли апарат сам утримує себе у ввімкненому стані після того, як кнопку “Пуск” вже відпустили. Без цієї хитрості довелося б тримати палець на кнопці весь час, поки працює насос, вентилятор чи інший двигун. Незручно і, чесно кажучи, безглуздо.
Ідея проста: паралельно кнопці пуску підключається один з допоміжних контактів контактора (NO — нормально розімкнений). Коли котушка отримує живлення і контактор спрацьовує, цей допоміжний контакт замикається і бере на себе роль кнопки. Тепер навіть якщо відпустити “Пуск”, ланцюг живлення котушки залишається замкненим через власний контакт апарата.
Що знадобиться для схеми
Для реалізації самопідхоплення потрібен мінімальний набір:
- контактор з хоча б одним вільним допоміжним контактом NO (у більшості моделей типу Schneider LC1, ABB AX, Chint NC1 такі контакти вже вбудовані);
- кнопка “Пуск” (нормально розімкнена);
- кнопка “Стоп” (нормально замкнена) — обов’язково, без неї схема не матиме сенсу;
- дроти перерізом під струм котушки, зазвичай 0,75-1,5 мм² вистачає з запасом;
- клемники або WAGO для з’єднань.
Якщо у контактора немає вбудованого допоміжного контакту, купують окремий блок-приставку. Вона монтується збоку або зверху на корпус і механічно зв’язана з основними контактами.
Принцип роботи схеми
Розберемо на пальцях, як це працює в реальності. Фаза йде на кнопку “Стоп” (вона замкнена в спокої), далі на кнопку “Пуск” (розімкнена), далі на котушку контактора А1, а з А2 — на нуль або іншу фазу, залежно від напруги котушки.
Натискаємо “Пуск” — струм проходить через обидві кнопки, котушка отримує напругу, силові контакти замикаються, разом з ними замикається і допоміжний NO-контакт. Цей контакт стоїть паралельно кнопці “Пуск”. Тепер навіть якщо відпустити кнопку, ланцюг не розривається — струм тече через щойно замкнений допоміжний контакт.
Щоб вимкнути установку, натискаємо “Стоп”. Ця кнопка розриває весь ланцюг живлення котушки, контактор відпускає, допоміжний контакт розмикається разом з силовими. Схема повертається у вихідний стан.
Тут криється важливий нюанс — кнопка “Стоп” завжди повинна стояти першою в ланцюгу, до кнопки “Пуск” і до самоблокуючого контакту. Тільки так вона гарантовано розірве живлення котушки в будь-якому режимі роботи.
Покрокове підключення
Розглянемо класичну схему на однофазному контакторі з котушкою 220В.
Спочатку фазний провід заводимо на клему кнопки “Стоп” (нормально замкнений контакт). З виходу кнопки “Стоп” йдемо на вхід кнопки “Пуск”.
З виходу кнопки “Пуск” два дроти: один на котушку контактора (клема А1), другий — на допоміжний контакт NO контактора (одна з його клем, зазвичай позначена 13-14 або схожим маркуванням).
Друга клема допоміжного контакту (14) з’єднується з тим самим виходом кнопки “Пуск” — тобто фактично допоміжний контакт стоїть паралельно кнопці “Пуск”, від точки після кнопки “Стоп” до точки перед котушкою.
Нуль (або друга фаза, якщо котушка на 380В) підключається напряму до клеми А2 котушки.
Ось так виглядає логіка з’єднань, якщо описати послідовно:
- Фаза → Стоп (NC) → точка А
- Точка А → Пуск (NO) → точка В
- Точка А → допоміжний контакт NO контактора → точка В (паралельно кнопці Пуск)
- Точка В → котушка А1
- Нуль → котушка А2
Коли все зібрано правильно, натискання “Пуск” викликає клацання контактора, а після відпускання кнопки апарат продовжує гудіти і тримати навантаження увімкненим. Це і є самопідхоплення в дії.
Типові помилки при монтажі
Найчастіше плутають, куди саме підключати допоміжний контакт. Якщо його поставити не паралельно кнопці “Пуск”, а паралельно кнопці “Стоп” — схема або взагалі не запрацює, або контактор стане неможливо вимкнути. Перевіряйте маркування клем на корпусі, зазвичай виробники позначають допоміжні контакти цифрами відмінними від основних силових (1-2, 3-4, 5-6 для силових; 13-14, 21-22 для допоміжних).
Друга поширена помилка — забувають про кнопку “Стоп” взагалі, розраховуючи вимикати автомат в щитку. Технічно працює, але це незручно і небезпечно для обладнання при частих циклах.
Ще один момент — переплутана фаза і нуль на котушці. Для більшості контакторів це некритично, котушка спрацює в будь-якому випадку, оскільки це змінний струм і полярність значення не має. А от для контакторів з котушкою на постійному струмі (рідкість, але трапляється у деяких промислових схемах) полярність важлива.
Самопідхоплення з кількох точок керування
Часто потрібно керувати одним контактором з двох або більше місць — наприклад, включати насос як з підвалу, так і з кухні. Тут кнопки “Пуск” з’єднуються паралельно між собою (будь-яка з них замкне ланцюг), а кнопки “Стоп” — послідовно (будь-яка розірве ланцюг).
Тобто якщо у вас три точки керування, буде три кнопки “Стоп” послідовно одна за одною в ланцюгу, і три кнопки “Пуск” паралельно одна одній. Логіка та ж сама, просто більше елементів.
Захист і додаткові елементи
Самопідхоплення саме по собі не захищає двигун чи навантаження від перевантаження. Для повноцінної схеми керування двигуном зазвичай додають теплове реле (перевантаження), яке ставлять в ланцюг котушки послідовно з кнопкою “Стоп” — його розмикаючий контакт при спрацюванні теж розірве живлення котушки, аналогічно до кнопки “Стоп”.
Також не зайвим буде УЗО або диференціальний автомат на вхідному живленні, особливо якщо йдеться про насосне обладнання у вологих приміщеннях — колодязі, свердловини, підвали. Про це вже писали в інших матеріалах на сайті стосовно вибору УЗО для приватного будинку.
Якщо навантаження потужне і схема працює в автоматичному режимі (наприклад, з поплавковим вимикачем замість кнопки “Пуск”), варто передбачити реле напруги перед контактором. Стрибки напруги в мережі приватного сектору — не рідкість, а контактор і сам двигун коштують дорожче, ніж захисне реле.
Перевірка схеми перед запуском
Перед подачею напруги варто прозвонити ланцюг мультиметром в режимі “прозвонки”, щоб переконатися, що немає короткого замикання між фазою і нулем через неправильне з’єднання. Далі подають напругу, натискають “Пуск” короткочасно і слухають — має бути чіткий клацок контактора без гудіння чи іскріння.
Якщо контактор клацає і одразу відпускає при відпусканні кнопки — значить самоблокуючий контакт не працює або підключений неправильно. Найчастіша причина — переплутані клеми допоміжного контакту, або він просто не той NO, а NC (нормально замкнений), який в цій ролі не підходить.
Схема самопідхоплення — базова річ в електротехніці, яку варто розуміти кожному, хто хоч трохи займається монтажем щитків чи керуванням насосами і вентиляцією. Розібравшись один раз, зібрати таку схему можна за лічені хвилини, а розуміння принципу знадобиться і при більш складних схемах з реверсом двигуна чи автоматичним керуванням через датчики.